Які галузі зазнали найбільших змін після децентралізації в Україні?

Реформа децентралізації уже відзначила п’ять років з моменту запуску. За цей час в Україні об’єдналися майже 900 громад, проте це лише третина території країни. На практиці сільські ентузіасти, що прагнуть реформувати систему управління, не знаходять розуміння та підтримки населення. А часом немає і самих ентузіастів. EtCetera з’ясовував, які галузі сільського життя зазнали найбільш надихаючих змін.

ІНФРАСТУКТУРА. Це лідер серед галузей, які зазнають найбільших змін після об’єднання громад.

Іван ЛУКЕРЯ, координатор з питань регіональної роботи Центрального офісу реформ:

Новостворені ОТГ першочергово займаються відновленням інфраструктури. Відбувається капітальний ремонт громад. Йдеться про дороги, об’єкти соціальної інфраструктури (заклади первинної медичної допомоги, школи та ДНЗ, бібліотеки, створення будинків старост), водопостачання, створення і запуск роботи ЦНАП. І таке відбуваються майже в кожній новоствореній ОТГ, особливо в перші два-три роки функціонування.

Від періоду «до реформи» інфраструктурні зміни відрізняються темпами. Наприклад, у кожному з 14 сіл Мостівської ОТГ, що на Миколаївщині, щороку реалізують хоча б один проект. Який саме, в кожному випадку обирають мешканці конкретного села: ремонт водогону, школи, дитячого садка, вуличного освітлення тощо. Голова громади зазначає, що за два останніх роки вдалося зробити більше, ніж за десять до того. Допомогли не лише надходження з податків, які до того ж вдається постійно збільшувати, заохочуючи підприємців до легальної роботи, але й інфраструктурна субвенція та інвестиції.

А в Слобожанській ОТГ (Дніпропетровська область) вдалося вперше за роки незалежності України побудувати багатоповерхівку із «соціальними квартирами». Житло отримали 106 родин із різних «черг»: вчителі, медики, АТОвці, багатодітні родини та одинокі матері.

ФІНАНСИ. Більше половини реалізованих інфраструктурних проектів були б неможливі, якби не додаткові фінансові можливості.

Головна фінансова перевага децентралізації – це податкові надходження від місцевих підприємців (насамперед 60% податку на доходи фізичних осіб та 100% земельного податку). Вони дозволили збільшити бюджети ОТГ в середньому у 2-4 рази (а є приклади, коли бюджети виростали у 5-10 разів). Наприклад, якщо Єрківській громаді на Черкащині до 2015 року грошей вистачало лише на заробітні плати, то сьогодні ОТГ має 30 млн гривень на рік. Завдяки цьому вдалося повністю забезпечити ліками та розхідними матеріалами місцеву амбулаторію та скасувати будь-які батьківські внески в школі, в тому числі на харчування – воно надається за рахунок бюджету. Шість тисяч людей з трьох сіл громади можуть безкоштовно лікувати зуби, а у випадку скрутного фінансового становища звернутися по грошову допомогу.

У Мостівській ОТГ річний бюджет виріс з 3 до 33 млн на рік. Щодо інших надходжень, то найбільш значущою для громад стала інфраструктурна субвенція. Вона надається лише об’єднаним громадам і стає своєрідним «підйомним капіталом». Наприклад, у 2018 році Іллінівська ОТГ (Донецька область) отримала таку субвенцію в розмірі 5,6 млн гривень.

На побоювання, що без державної підстраховки через 4-5 років ОТГ не зможуть самостійно утримувати інфраструктуру та розвиватися, експерти відповідають: потрібно паралельно вкладатися в проекти, що матимуть матеріальну віддачу. Це, наприклад, створення сільськогосподарських кооперативів (сироварний кооператив у Глибоцькій ОТГ в Чернівецькій області), стимулювання місцевих підприємців до розширення (це нові робочі місця, отже – додаткові податки) та сплата податків за місцем підприємницької діяльності (часто бізнес працює в одному місці, а податки сплачує в іншому). Бонуси приносить і залучення іноземних інвестицій. Так, завдяки привабливим умовам ведення підприємництва на території Байковецької ОТГ відкрили підприємство з виготовлення бензопил.

ОСВІТА. Довгий час ситуація з сільськими школами була більше ніж скрутною. Максимум, що отримували школи – це покриття захищених статей: зарплати та комунальних послуг. Все інше доводилося оплачувати батькам: ремонти, харчування, підручники, дозвілля дітей тощо. Проте у новостворених ОТГ школам та дитсадкам починають приділяти більше уваги і перш за все оновлюють матеріально-технічну базу.

Надія БАБАНСЬКА, голова Мостівської ОТГ:

Сьогодні сільські школи стають конкурентоспроможними. Вони не відрізняються від міських шкіл, тому що діти отримують набагато кращі послуги. Коли ми провели моніторинг ЗНО, то побачили, що за два роки (діти) краще почали складати ЗНО.

Проте голова ОТГ зазначає, що працює над питанням оптимізації шкільної мережі та планом будівництва нового навчального закладу. Це, на її думку, дозволить підвищити якість освіти в громаді та додасть дітям можливостей для розвитку. Хоча оптимізація і є однією з найбільш дискусійних частин реформи, велика кількість громад іде саме таким шляхом: створено близько 800 опорних шкіл та 1200 філій, організовано підвезення дітей, вкладаються додаткові кошти в обладнання природничих та комп’ютерних кабінетів.

Візитівкою реформи децентралізації в освітній сфері стала Солонянська опорна школа в однойменній ОТГ на Дніпропетровщині, куди дітей підвозять з 14 навколишніх сіл. Дорожні незручності компенсували оснащеними кабінетами, можливістю виконувати лабораторні досліди, спортивним обладнанням, простором для відпочинку та розвитку.

Навчальні показники у громадах покращують не лише з допомогою організації освітнього простору, але й за допомогою грошових заохочень. На Харківщині, у Коломацькій громаді, запровадили стипендії для школярів, які перемогли в обласних та національних олімпіадах, отримали відзнаку у конкурсах наукових робіт МАН або вищі бали на ДПА. Діти можуть претендувати на 500-2000 гривень на «кишенькові витрати». А для вчителів, що стали науковими керівниками МАНівців, передбачені премії.

МЕДИЦИНА. Із додатковими фінансовими інструментами громади також отримали можливість впливати на якість надання медичних послуг. Мешканці Кам’яномостівської громади, що на Миколаївщині, отримали сучасний стоматологічний кабінет із необхідним діагностичним обладнанням. А Гніванська ОТГ у Вінницькій області залучила на розвиток міської лікарні майже мільйон доларів благодійної допомоги від української діаспори, чим уберегла заклад від закриття. Щоб залучити лікарів на роботу в село, Коломацька ОТГ (Харківська область) вирішила забезпечувати їх житлом та додатковою фінансовою підтримкою – 50 тисяч гривень на рік.

На руку громадам зіграли державні програми із покращення сільської медицини (побудова типових амбулаторій, впровадження телемедицини, забезпечення сільських лікарів транспортом). Разом з цим позитивні зрушення стали ще більш очевидними.

Зазначимо, що децентралізація призвела й до суттєвих структурних змін в системі управління, хоча це для багатьох може бути неочевидним. ОТГ отримали не лише фінанси, а й право розпоряджатися ними на власний розсуд, право не залежати від «центру». І це не тільки великий бонус, але й виклик.

Поделиться
Висловити своє враження

https://uk.etcetera.media

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*

Faqd100@gmail.com