Історія дня: Ювілей п’ятниці 13-го

Є декілька версій щодо походження забобону стосовно п’ятниці 13-го. Однією із найпоширеніших вважається п’ятниця 13 жовтня 1307 року, коли за наказом французького короля Філіпа IV були заарештовані та піддані тортурам тисячі лицарів-тамплієрів.

Бідні Брати-Воїни Христа та Соломонового Храму, більш відомі як лицарський орден тамплієрів, був одним з найвідоміших християнських військових орденів. Його засновували після Першого Хрестового походу (1096) французькі лицарі Гуго де Пейн та Годфрі де Сент Омер, щоб захищати прочан з Європи, які у великій кількості йшли до Єрусалима (Святої Землі) після його завоювання в результаті Хрестового походу.

Тамплієри в незвичний для того часу спосіб поєднували чернецтво з військовою справою, і були першими воїнами-монахами в Західному світі. Члени цього ордену відігравали провідну роль в багатьох битвах Хрестових походів. Хоча найважливішою місією тамплієрів була військова, лише невелика кількість з них воювала, в той час як інші розбудовували фінансову інфраструктуру. Орден запровадив довірчі листи для прочан, які йшли до Святої Землі: перед прощею вони залишали свої цінності ордену, натомість отимуючи щось на кшталт сучасного чеку, який можна було перевести в кошти під час подорожі. Таким чином прочани були захищені від численних грабіжників, що чекали їх на дорогах.

Завдяки поєднанню пожертв та практичного бізнесу, орден протягом 12-13 століть мав великі площі землі в Європі та на Близькому Сході, будував церкви та замки, купував ферми та виноградники, займався ремісництвом, а також ввезенням та вивезенням товарів, мав свій власний флот і навіть деякий час володів островом Кіпр.

До речі, тамплієри були і в Україні. В період середньовіччя тамплієри, які мали неабиякий підприємницький хист, отримали право від Галицьких князів на торгівлю солотвинською сіллю. Соляний шлях з Підкарпатських копалень в Європу проходив через Закарпаття. Тамплієри побудували вздовж усього соляного шляху низку укріплень, які використовувались як митні пости, а при потребі — і як пункти дислокації невеликих військових гарнізонів, що оберігали той соляний шлях. Одне з таких укріплень збереглося в Середньому.

У ХІІ ст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок Фруа де Берманьє (1088–1169). Напівзруйнований, він зберігся до наших часів і по праву вважається однією з історико-архітектурних пам’яток Закарпаття.

З завоюванням Єрусалим Саладіном наприкінці 12-го століття, Хрестові походи поступово припинилися і підтримка ордену в Європі також почала зникати. В п’ятницю 13 жовтня 1307 року за наказом Філіпа IV Красивого було заарештовано всіх французьких тамплієрів. Їх звинуватили в х єресях і катували, доки вони не «зізналися» в усіх гріхах. Це звільнило Філіпа Красивого від зобов’язання сплатити величезні кошти, які він позичав у ордену та виправдало розграбування орденського майна. Папа римський Клемент V не дуже хотів, але під тиском короля Філіпа, який доклав руку до його інтронізації, офіційно розформував орден. І хоча всі землі тамплієрів переходили до ордену госпітальєрів, Філіпові вдалося заволодіти великою частиною земель ордену в Франції. Влада деяких інших європейських країн також переслідувала орден у судовому порядку, намагаючись зменшити кількість церковних володінь.

Через сім років після тієї п’ятниці 13го трьох лідерів тамплієрів, включаючи Великого Магістра Жака де Молея, було спалено живцем французькою владою після того, як вони публічно відмовилися визнавати будь-яку провину.

Жак де Молей

Тамплієрів, що ще залишалися в Європі, заарештовували та судили за папським наказом (проте, майже нікого не було засуджено). Члени ордену після його розформування вступали до інших військових орденів, таких як Орден Христа чи Лицарі Госпітальєри, або до релігійно-філософських Бенедиктинських чи Августинських орденів. Деякі поверталися до світського життя, а інші, можливо, тікали до країн, на які не поширювалася папська юрисдикція, наприклад, до Англії або до відлученої від церкви Шотландії. Але лишаються питання, що ж сталося з тисячами тамплієрів по всій Європі, і куди подівся флот ордену, який зник з Ла-Рошелі в п’ятницю 13 жовтня 1307 року. Також не було знайдено велетенського архіву тамплієрів, в якому містилися всі відомості про їхню фінансову діяльність. Невідомо, чи було його знищено.

У новітні часи Римо-католицька церква визнала дії відносно ордену несправедливими, і не було нічого, щоб суперечило її вченню ані в діях ордену, ані в його Правилах. Церква відзначила, що Папа у той час перебував під сильним тиском з боку Філіпа IV.

Тамплієрська версія походження п’ятниці 13го вважається найпоширенішою. До неї звертається купа міфів та легенд, але наукових чи історичних підтверджень походження цього забобону саме від цієї дати не знайдено. Серед інших версій:

СКАНДИНАВСЬКА

Згідно з популярним скандинавським міфом 12 богів зібралися на святкову вечерю у раю Валгаллі, коли з’явився незапрошений 13 бог-бешкетун Локі. Локі намовив Гальдра, сліпого бога темряви, вбити стрілою з омели бога щастя та радості Бальдра. Коли бог щастя та радості помер, це стало днем коли вся земля засумувала. Таким чином у скандинавських культурах укріпилося передчуття невдачі з числом 13.

МІСЯЧНА

Інша версія походження забобону вказує на зв’язок між п’ятницею 13-го з місячним календарем, відповідно до якого, у тринадцятий день починається повна фаза місяця. Стосовно повня, у свою чергу, існують інші забобони, які, зокрема, не рекомендують починати у такий час важливі справи, робити хірургічні операції, зачинати дітей. Так, за свідченням деяких статистичних даних, під час повня спостерігається сплеск злочинності, самогубств, хвороб, нещасних випадків та аварій і іноді має назву «Чорної п’ятниці».

Можна також припустити, що негативне ставлення до пятниці 13го числа і негаразди, які трапляються в цей день — це наслідок поєднання тижневої втоми з негативним впливом повного місяця.

БІБЛЕЙСЬКА

П’ятниця вважається нещасливим днем, зокрема, тому, що цього дня був розп’ятий Ісус Христос. До того ж, за свідченням деяких дослідників, розп’яття відбулося 13 числа місяця нісана єврейського календаря. Таким чином, за цією версією п’ятниця 13-го стала знаменною датою, коли зі смертю сина божого у світі запанувало зло.

До того ж, саме у п’ятницю вночі за релігійними віруваннями, перед єврейським суботнім шабатом активізуються темні сили і починається сатанинський шабаш.

ДО РЕЧІ

Наукова назва фобії п’ятниці 13го називається параскаведекатріафобія (від грец. παρασκευή — «п’ятниця», δεκατρείς — «тринадцять» і φοβία — «фобія»).

В деяких інших культурах комбінація числа і дня тижня для невдалих днів інша — у Греції, Румунії та іспаномовних країнах це вівторок 13-го, а в Італії п’ятниця 17-го.

Хоча «п’ятниця 13-го» в Україні не має культурного підґрунтя, поширення цього забобону через літературу та кіно інших країн також призводить до певного пожвавлення серед деяких українців.

Дякуємо: depo.ua

(Visited 13 times, 1 visits today)

Избитый демонстрантами в Москве полицейский podol2468
5 минут Полет нормальны, ДНР, Донбасс, ГРАД с... podol2468

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показан. Обязательные для заполнения поля помечены *

*